У березні-квітні 2018 року науковою лабораторією соціологічного моніторингу ННІ заочного навчання та підвищення кваліфікації спільно з кафедрою кримінального права та кримінології було проведено соціологічне дослідження, спрямоване на вивчення думки громадян щодо запобігання злочинності через планування територій, безпеки житлового середовища.
Запитання, що уточнює ризики, пов’язані з негативним сприйняттям безпечного середовища, виявило такі тенденції: приблизно половина опитаних підтвердила те, що вони відчувають себе у безпеці; думки іншої категорії респондентів розподілилися за такими позиціями – третина опитаних громадян занепокоєна таким фактором ризику, як стан вуличної злочинності, також проблемними, на думку громадян, є екологічна ситуація та стан дорожнього руху у регіоні їхнього мешкання (див. рис. 2).
Відповіді на наступне запитання свідчать, що влада населеного пункту, де мешкають респонденти, у більшості випадків не спроможна докласти зусиль для забезпечення безпеки громадян – таку думку висловлює найбільша кількість опитаних – 63,4% (сума показників за індикаторами шкали «ні» та «скоріше ні, ніж так»). Відповідно, третина громадян – 36,6% вважають, що влада дійсно намагається вирішити проблеми, пов’язані з безпекою. Див. діаграму 3.
Ще одне запитання було пов’язано зі з’ясуванням того, як безлад та недоглянутість (необлаштованість) середовища провокує мешканців до порушення порядку. Отже, 74,2% респондента (сума відповідей за індикаторами шкали «так, безумовно» та «скоріше так, ніж ні») підтверджують таку особливість суспільного життя. Навпаки, понад чверті опитаних – 25,7% не згодні з такою точкою зору та заперечують зв’язок наведених вище чинників (див. рис. 4).
Таким чином, результати дослідження свідчать про існування у громадській свідомості сталих уявлень про взаємозв’язок безладу та недоглянутості на вулицях і прибудинкових територіях та підсвідомого бажання порушувати порядок, вчиняти безлад, хуліганські дії. 77,2% респондентів узагалі вважають, що за останні роки кількість злочинів, які скоюються у дворах та під’їздах, збільшилась. Респонденти також схиляються до думки, що влада населеного пункту, де вони мешкають, не докладає усіх зусиль для забезпечення безпеки громадян через облаштування безпечного середовища.
Чинниками, які спричиняють скоєння злочинів біля будинків або в самих будинках (під’їздах), на думку опитаних, у першу чергу, є відсутність освітлення у дворах, вулицях; пасивність мешканців будинків; безконтрольність та бездоглядність території будинку та пасивність органів державної влади, наявність занедбаних будівель.
Як вважають громадяни, для покращення безпеки житлового середовища необхідні такі заходи: встановлення систем відеоспостереження; залучення органів державної влади та поліції до планування житлових територій, благоустрою; підвищення прозорості територій і зменшення кількості занедбаних будівель, темних місць; участь громадян у патрулюванні території для забезпечення необхідного рівня правопорядку; стимулювання власників будівель і квартир у багатоквартирних будинках до благоустрою та наведення порядку.