Правові коментарі – № 2

02 липня 2015 року Верховною Радою України було прийнято Закон України № 580-VIII «Про Національну поліцію України», проект якого було надіслано до Ради Європи 04 червня 2015 року з метою проведення перевірки на відповідність низці європейських стандартів, які могли б допомогти українській владі у проведенні реформ з перетворення поліції на суспільно орієнтовану демократичну поліцейську службу. До таких стандартів, зокрема, належать рішення Європейського суду з прав людини, Керівні принципи Комітету міністрів Ради Європи, висновки та інші документи Комісара з прав людини, а також різні документи Ради Європи та стандарти охорони правопорядку Організації з безпеки і співробітництва в Європі.

На основі аналізу, проведеного експертами Ради Європи Ральфом Рошем та Франсеском Гільєном Ласьєррою, було підготовлено коментар Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, положення якого взято за основу для підготовки досліджуваного проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Національну поліцію» (щодо виконання рекомендацій, які містяться у коментарях Генерального директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи)» (далі – Проект). В цілому автори Проекту вибірково врахували запропоновані європейськими експертами рекомендації. Окремі пропозиції недостатньо аргументовані та носять дискусійний характер.

Зупинимось на окремих пропозиціях Проекту більш детально.

По-перше, працюючи над удосконаленням системи Національної поліції, автори Проекту пропонують виключити зі складу поліції органи досудового розслідування, посилаючись на дублювання їх повноважень з кримінальною поліцією, та поліцію охорони, вказуючи на те, що її діяльність виходить за межі діяльності поліції. На нашу думку, запропоновані зміни недостатньо аргументовані авторами та не підкріплені належними матеріалами (порівняльний аналіз повноважень).

По-друге, пропонуючи зміни до ст. 31 Закону, автори Проекту приписали їй назву ст. 32 Закону – «Перевірка документів особи». Аналогічна ситуація стосується запропонованих до змісту статті змін. Більш того, запропоновані до помилково вказаного п. 4 ст. 31 Закону зміни не збігаються текстуально з відповідними пропозиціями до п. 4 ст. 32 Закону, тому складно визначити, яка з вказаних редакцій п. 4 ст. 32 (31) Проекту є остаточною.

Аналізуючи зміст ст. 33 Закону «Опитування особи», авторами Проекту пропонується виключити з її ч. 1 речення: «Для опитування поліцейський може запросити особу до поліцейського приміщення». Обґрунтовуючи відповідну дію, автори посилаються на необхідність усунення випадків незаконного затримання особи, ведення особи в оману або здійснення на неї психологічного тиску. Водночас словосполучення «може запросити» не зобов’язує особу безумовно виконувати звернення поліцейського та залишає за особою право відмовитись від такої пропозиції.

У ст. 34 Проекту пропонується під час проведення поверхневої перевірки обов’язково здійснювати відеофіксацію усього процесу поверхневої перевірки. Після чого поліцейський зобов’язаний: «повністю показати особі відеозапис поверхневої перевірки цієї особи, її речей чи транспортного засобу». На нашу думку, запропоновані положення потребують додаткового доопрацювання. По-перше, яким чином наряд патрульної поліції матиме можливість здійснювати одночасно проведення поверхневої перевірки та її відео фіксацію, не зменшуючи контролю за заходами власної безпеки. По-друге, вказівка на обов’язок поліцейського показати особі повністю відеозапис поверхневої перевірки, на нашу думку, потребує викладення в іншій редакції, а саме: «показати на вимогу особи», виклавши відповідне речення у наступній редакції: «На вимогу особи поліцейський зобов’язаний показати особі відеозапис поверхневої перевірки цієї особи, її речей чи транспортного засобу». До речі, запропоновані у Проекті зміни до ст. 34 Закону (з урахуванням нашої позиції) доречно віднести до конкретної її частини, наприклад, ч. 8. При цьому у змісті ч. 8 ст. 34 Закону доречно відобразити положення, запропоновані в ч. 3 ст. 40 Проекту, бо вони тотожні за змістом із пропозиціями, запропонованими до ст. 34 Закону.

Суттєві зміни пропонується внести до розділу VII «Загальні засади проходження служби в поліції». Мова йде про: уточнення гарантій професійної діяльності поліцейського; можливості службового сумісництва поліцейських; граничний вік перебування на службі в поліції; види спеціальних звань поліцейських; присвоєння спеціальних звань тощо. Так, наприклад, у проекті нової редакції ст. 80 «Види спеціальних звань поліцейських» авторський колектив Проекту розмежовує спеціальні звання поліцейських та спеціальні звання поліцейських кримінальної поліції. Однак в категорії «3) спеціальне звання вищого складу поліції: Генеральний інспектор поліції» вказані спеціальні звання є однаковими. Можемо припустити, що має місце технічна помилка, бо розробниками Проекту запропоновані положення додатково не роз’яснено.

Передбачені у Проекті і зміни в освітній сфері. Так, прикінцеві та перехідні положення Закону пропонується доповнити п. 19, у якому, зокрема, вказується: «2) вищі навчальні заклади ІІІ-ІV рівня акредитації, що знаходяться у підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ України, передаються Міністерству освіти і науки України з збереженням професорсько-викладацького складу, в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України. 3) на базі навчально-тренувальних центрів навчальних закладів, що знаходяться у підпорядкуванні Міністерства внутрішніх справ України, утворюються Поліцейські школи для первинної професійної підготовки поліцейських». Виконати передбачені дії планується протягом трьох років з дня набрання чинності законом, що нами розглядається зараз у вигляді Проекту.

Слід зауважити, що вказане передання відомчих навчальних закладів є лише одним із обговорюваних напрямів реформування системи вищої освіти, крім якого є і інші. Зокрема, залишення вищих навчальних закладів у системі Міністерства внутрішніх справ та введення двоступеневої освіти, причому після закінчення першого ступеня (рівня) передбачається практична діяльність випускників. І лише частина з них, ті, які виявлять бажання, зможуть продовжити навчання на іншому ступені (рівні). При цьому значна частина навчальних дисциплін буде викладатись інструкторами – практичними працівниками Національної поліції. Така модель навчання буде сприяти якісній підготовці спеціалістів для системи Міністерства внутрішніх справ і враховує специфіку роботи працівника Національної поліції. Тому суб’єктам законодавчої ініціативи варто врахувати існуючі моделі розвитку відомчої освіти для забезпечення реалізації мети вищої освіти і забезпечення фахівцями відповідної сфери діяльності державних органів.

 

С.М. Перепьолкін

доцент кафедри теорії та історії держави і права

 

А.М. Кучук

завідувач кафедри теорії та історії держави і права