Здавалось, живемо ми в мирний час,
Яскраве сонце в небі світить.
Пташки щебечуть за вікном,
А на подвір’ї грають діти.
Ніхто й не знав, що буде брат на брата,
Що знов прийдеться зброю в руки брати,
Весь час стріляти, за неньку воювати,
Незламною стіною всім стояти,
Щоб не дозволити край рідний зруйнувати.
Гарматний гул і постріли Зеніта,
Гурчання танків, вибухи гармат –
Все це давно вже стало гімном
Для наших вояків-солдат.
Зруйновані міста і села,
Скалічені людські життя,
Незламний дух все ж залишився,
Щоб збудувати щасливе майбуття.
Коли зберемо всі ми сили,
І буде спільна в нас мета,
Міцною буде Україна –
Бо всі ми є одна сім’я.
Яскраве сонце в небі світить.
Пташки щебечуть за вікном,
А на подвір’ї грають діти.
Ніхто й не знав, що буде брат на брата,
Що знов прийдеться зброю в руки брати,
Весь час стріляти, за неньку воювати,
Незламною стіною всім стояти,
Щоб не дозволити край рідний зруйнувати.
Гарматний гул і постріли Зеніта,
Гурчання танків, вибухи гармат –
Все це давно вже стало гімном
Для наших вояків-солдат.
Зруйновані міста і села,
Скалічені людські життя,
Незламний дух все ж залишився,
Щоб збудувати щасливе майбуття.
Коли зберемо всі ми сили,
І буде спільна в нас мета,
Міцною буде Україна –
Бо всі ми є одна сім’я.
— 1 702