Курсантка 4-го курсу факультету підготовки фахівців для органів досудового розслідування Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Анна Гусак урятувала життя 85-річній жінці, у якої стався мікроінсульт.
«Хвіртка була зачиненою, у дворі бігали собаки, але я розуміла, що не можна втрачати час, бо на вигляд бабуся була дуже слабкою. Перелізши через паркан, підбігла до неї, відразу викликала швидку. Потім за бабусиними підказками, показавши посвідчення, що я з поліції і мені можна довіряти, почала шукати ключ від будинку. Я розуміла, що старенька пролежала на холодній підлозі вже дуже довго, вона дуже замерзла, вся тремтіла, тому її негайно треба було зігрівати», – розповідає Анна Гусак.
Курсантка говорить, що спробувала підняти бабусю, намагалася перетягнути її до будинку, але на те їй не вистачило сил. Тому зігрівала стареньку прямо на вулиці, спочатку витягнула з калюжі, перетягнувши в сторону на сухе місце, потім укутала у теплі ковдри, що знайшла у будинку, і до приїзду бригади швидкої розтирала замерзлі кінцівки старенької. З бабусиного телефону дівчина зателефонувала її рідним, розповіла про випадок і попросила негайно приїхати.
«Карету швидкої чекали близько 40 хвилин, за цей час ми обоє дуже замерзли, страшенно перехвилювалися, я декілька разів набирала номер «103», диспетчер відповідала, одне й теж: «Ваш виклик прийнято, чекайте». Фельдшер і сестра бабусі приїхали майже одночасно, тоді вже я видихнула з полегшенням», – схвильовано пригадує Анна.
Медпрацівники зробили пані Валентині кардіограму, надали першу допомогу. Пізніше дільничний лікар амбулаторії загальної практики сімейної медицини № 4 КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1 Полтавської міської ради» Іван Петренко прокоментував стан здоров’я пацієнтки: «Мікроінсульт – це передвісник інсульту, який може призвести до повного паралічу та навіть смерті. Саме тому у разі появи тривожних симптомів ми рекомендуємо негайно звернутися до лікаря, аби якомога швидше розпочати лікування. Якби не Аня, наслідки могли би бути трагічними».
Вже наступного тижня курсантка ДДУВС Анна Гусак прийшла провідати бабусю. Валентина Миколаївна дуже зраділа візиту своєї юної рятівниці.
«Приймала радушно та щиро, – розповідає Анна. – Наостанок, сказала, що треба мене всім у приклад ставити. Я звичайно такої цілі і близько не переслідувала, просто діяла, як підказувало серце, заради порятунку життя. А ще стали у нагоді знання, отримані в університеті на заняттях із домедичної допомоги. Наостанок я побажала старенькій якнайшвидшого одужання, пообіцяла, що буду по можливості провідувати її та телефонувати».
— 1 500