Карантин – не привід сумувати та опускати руки. Це час для саморозвитку та самореалізації. Такої думки студентка 3-го курсу юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ Анастасія Коптяєва. Дівчина щодня слухає лекції онлайн та виконує практичні завдання. Більше того, знаходить час для творчості та корисних суспільству справ.
Анастасіє, чи подобається Вам навчатися дистанційно?
Скоріше ні, чим так. Але зараз такий час, що іншого варіанту немає, і ми маємо ставитися до цього з розумінням. Мінусом такого методу викладання є відсутність живого спілкування з викладачем та одногрупниками. Втім, така ситуація має і позитивний бік, адже ми маємо більше вільного часу, який особисто я використовую для саморозвитку. Зокрема, почала активно писати наукові статті з таких дисциплін, як кримінальне право, трудове право, право соціального забезпечення. Цей процес потребує багато часу, бо ж йдеться про аналіз великої кількості літератури. Раніше його катастрофічно не вистачало, зараз же все встигаю. І я хочу закликати однолітків, працювати й розвиватися, адже того вимагає обрана нами професія юриста.
Чим іще окрім навчання займаєтесь вдома?
Я маю хобі – це шиття. Через те, що зараз в аптеках складно знайти захисні маски, я почила їх шити, тим самим допомогла друзям та близьким. Приємно бути корисною у такий складний для країни час. А ще нарешті знайшла час для виготовлення давно запланованих поробок. Розмальовую картину за номерами та виготовляю кавове дерево для декору власної оселі.
Як мотивуєте себе в такій складній ситуації? І взагалі який настрій?
Мій настрій є бойовим. Я дуже хочу, щоби українці дотримувались правил карантину, тому щодня викладаю історії та пости в інстаграм, щоби в черговий раз звернути увагу всіх моїх підписників до існуючих методів боротьби з пандемією. Моя мотивація – це віра в те, що настане день, коли я прочитаю у соцмережах: нові випадки захворювання – 0, кількість померлих – 0, кількість вилікуваних – все населення України.
Які нові можливості та перспективи відкрили для себе під час карантину?
За час карантину я відчула, що здатна впродовж дня робити більшу кількість справ, ніж раніше. А розуміння того, що я можу все – додало впевненості в собі. Як староста я допомагаю своїм одногрупникам зрозуміти систему moodle, як донька взяла на себе всю хатню роботу, щоби допомогти батькам, як студентка я намагаюсь більш приділити увагу науці, як особистість почала розвивати себе в творчості.
Побажавши всім проводити час із користю, Анастасія перепросила і поспішила домальовувати розпочату зранку картину.
— 964