Впровадження квест-технологій у процес підготовки майбутніх фахівців у ДДУВС

Актуальність питань щодо особливостей впровадження інноваційних технологій навчання в освітній процес обумовлена сталим підвищенням вимог до якості освіти в закладах вищої освіти. Сьогодні випускники повинні володіти не лише знаннями та вміннями, а й мати розвинену уяву, мислення, високий рівень самостійності, вміти вчитися упродовж усього життя. Отже, нові орієнтири на компетентнісний та особистісно-діяльнісний підхід до навчання вимагають застосування нових технологій освітньої діяльності для підготовки професійно мобільного фахівця у сучасних умовах євроінтеграційних процесів в Україні.

Оскільки ігрові технології є ключовим поняттям даного наукового дослідження, то, насамперед, слід звернутися до з’ясування його змісту. Зокрема, у Тлумачному словнику української мови слово «технологія» визначається як сукупність знань, відомостей про послідовність окремих виробничих операцій у процесі виробництва чогось; навчальний предмет, що викладає ці знання, відомості; сукупність способів обробки або переробки матеріалів, виготовлення виробів, проведення різних операцій тощо. У філософії цей термін трактується як засіб досягнення визначеної мети, як процес перетворення будь-якої діяльності, а технологічність – як структурна розчленованість, упорядкованість, доцільна організованість будь-якого процесу соціальної діяльності на відміну від стихійних природних процесів.

Аналіз науково-довідкової літератури свідчить про те, що термін «гра» також інтерпретовано по-різному. Наприклад, відповідно до Великого тлумачного словника української мови досліджуване поняття визначено як заняття, що підпорядковане сукупності правил і прийомів, або базується на певних умовах, що розкриває його процесуальний зміст. Багатогранність ігрової діяльності, яка розвиває, виховує, соціалізує та концентрується на конкретній меті, полягає у збагаченні особи знаннями, уміннями, досвідом та є процесом опанування знань, досвіду з урахуванням досягнень і недоліків минулого, набуття навичок, умінь виконувати певні дії, виховувати та виробляти в собі певні якості, риси, уміння.

В «Енциклопедії освіти» гра розглядається як вид креативної діяльності людини, у процесі якої в уявній формі відтворюються способи дій з предметами, стосунки між людьми, норми соціального життя та культурні надбання людства, які характеризують історично досягнутий рівень розвитку суспільства. Відтак, можна констатувати, основним завданням застосування ігор у людській діяльності є навчання.

Далі проаналізуємо більш детально представлений у науковій літературі спектр підходів до цієї проблематики. Так, на думку С.О. Довбні, «гра – це конкретний прояв індивідуальної та колективної ігрової діяльності, яка має конкретно-історичний, багатовидовий, креативний і багатофункціональний характер». С.Л. Рубінштейн вважає, що гра є вираженням певного ставлення людини до навколишньої дійсності. «Суть гри – у здатності, відображаючи, перетворювати дійсність. Уперше виявляючись у грі, ця сама загальна людська здатність вперше у грі і формується. Уперше формується і виявляється потреба людини впливати на світ – у цьому основне, центральне і саме загальне значення гри». О.І. Федоренко переконаний, що гра допомагає здобути не тільки певний досвід фахівця, але і соціальний досвід: навички соціальної взаємодії. Управління людьми, формується психологічна спрямованість у діяльності і ставлення до неї, уміння керувати і підкорятися.

Таким чином, при всій різноманітності підходів до сутності гри, можна констатувати, що всі дослідники визнають її високу ефективність для навчання дорослих у порівнянні з традиційними педагогічними методами, наголошуючи на її вагомих перевагах.

Одним із найбільш ефективних сучасних педагогічних елементів формування професійної компетентності майбутнього фахівця-поліцейського, необхідної для успішного здійснення майбутньої поліцейської діяльності, є практичні заняття у формі квесту, в ході яких курсанти отримують можливість навчитися приймати правильні рішення у межах своєї професійної компетенції та оволодіти відповідними навичками.

Як позитив, варто відмітити, що відповідаючи на поставлені запитання та виконуючи завдання квесту у складі команди, курсанти не лише самі навчаються, а й вчать один іншого, обмінюються досвідом і знаннями. Спільність дій сприяє тому, що інформація, яка була невідома одному учаснику або яку він забув, добре засвоюється в умовах підвищеної емоційності, притаманної командній роботі, а також дає змогу мобілізуватись і виконувати нестандартні завдання.

У структурі практичного заняття у формі квесту на першому етапі (організаційно-підготовчому) учасників слід ознайомити із правилами, маршрутом та заздалегідь розробленими критеріями оцінювання якості виконання, як індивідуальних, так і групових завдань на кожній станції. Крім цього, відповідно до черговості фінішування доречно надавати командам додаткові бали, наприклад, першій – 5 балів, другій – 4 бали, третій – 3 бали, четвертій – 2 бали. На початковому етапі доцільно також провести анкетування здобувачів вищої освіти задля встановлення особливостей їх суб’єктивних потреб у здобутті нових знань з теми, а також очікувань від виконання квесту за допомогою, наприклад, виконання вправи «Дерево очікувань».

На другому етапі (реалізації) варто передбачити виконання здобувачами вищої освіти, як мінімум на 4-х локаціях, дослідницько-пошукових завдань різних рівнів складності (репродуктивні, репродуктивно-когнітивні, когнітивні та когнітивно-креативні), що охоплюють весь навчальний матеріал з теми; запропонувати, наприклад, логічні загадки-ключі для переходу до наступної станції після успішного виконання завдання.

Щодо організації проведення заключного етапу квесту, принагідно зауважимо, що у випадку групового виконання завдань не завжди можна виділити та відповідно оцінити індивідуальний внесок конкретного учасника команди в загальний результат. У зв’язку з цим наполягаємо, що індивідуальне оцінювання рівня засвоєння тематичного матеріалу потребує виконання курсантами контрольних завдань.

Одним із найбільш ресурсозберігаючих методів контролю у контексті часового обмеження навчального заняття і водночас результативним у питанні індивідуального оцінювання, який зберігає загальний концепт елементів ділової гри у рамках квесту, а також поетапну кореляцію теоретичних знань з опановуванням практичних навичок, є суцільне вхідне та вихідне експрес-тестування. Всі бали, отримані, як у складі команди (в тому числі за черговістю фінішування), так і особисто (виконання вхідного та вихідного тестування) сумуються, вираховується середня арифметична (округлюється до цілого числа), яка і є оцінкою здобувача вищої освіти за проходження квесту з теми практичного заняття.

Під час підбиття підсумків заняття також доречно проаналізувати, чи справдилися очікування здобувачів вищої освіти від виконання квесту за допомогою, наприклад, вправи «Збираємо врожай знань».

Принагідно зауважимо, що проведення практичних занять у формі квесту за сценарієм, в який інтегровано завдання, складені на основі типових службових ситуацій, сприятиме зростанню позитивної мотивації здобувачів вищої освіти до навчання, адже вони не тільки самі навчаються, а й вчать один одного, обмінюються досвідом і знаннями, здобувають «м’які навички» (Soft skills). Крім цього, спільність дій сприяє тому, що інформація, яка була невідома одному учаснику або яку він забув, добре засвоюється в умовах підвищеної емоційності, притаманної командній роботі, а також дає змогу мобілізуватись і виконувати нестандартні завдання.

Варто зауважити, що поліцейські квести можуть бути ефективно використані й у позааудиторній роботі здобувачів вищої освіти. Зокрема, з метою підвищення продуктивності самостійної роботи, розвитку логічного та креативного мислення, стимулювання пізнавальної мотивації курсантів під час дистанційного вивчення навчальних дисциплін доцільно використовувати інформаційно-комунікативні технології – web-квести, які розглядаються вченими як нові, ефективні та перспективні технології в медіадидактиці.

В умовах дистанційного навчання на особливу увагу заслуговують квести у виді комп’ютерної гри професійного спрямування, програмне забезпечення якої надасть можливість оцінити правильність рішень кожного її учасника під час виконання завдань. Найбільш яскравим прикладом реалізації поліцейського квесту є навчальна інформаційно-технічна платформа комплексних оперативно-тактичних навчань «ЛІНІЯ 102».

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ першим серед закладів вищої освіти системи МВС запровадив її при вивченні дисциплін поліцейської спрямованості у вигляді ділової гри «Лінія 102». Дана професійно-орієнтованої ділова гра являє собою комплексні оперативно-тактичні навчання. Вона запроваджена як різновид навчальної або позанавчальної роботи з курсантами та студентами випускних курсів. Інформаційно-технічна платформа впроваджена в усіх навчальних закладах системи Міністерства внутрішніх справ. Вона розміщена на хостингу та підтримується фахівцями Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.

Використання навчально-інтерактивного комплексу «Лінія-102» створює унікальні умови для розвитку творчого потенціалу курсантів, на прикладному рівні пов’язує навчальний процес із практичною складовою майбутньої професії, скорочує терміни набуття здобувачами вищої освіти практичних навичок, суттєво підвищує їх мотивацію до навчання, сприяє формуванню емоційно-психологічної стійкості у майбутніх поліцейських, створює умови для заглиблення в аспекти суміжної юридичної та правоохоронної діяльності на навчальному етапі набуття професії, сприяє вдосконаленню навчального процесу у закладах зі специфічними умовами навчання, формує іміджевий потенціал нової поліції.

Проведення практичних занять із використанням можливостей навчальних полігонів університету надає здобувачам вищої освіти можливість наблизитися до реалій практики, продемонструвати рівень засвоєння теоретичного матеріалу, визначитися із допущеними недоліками щодо організації та проведення заходів, у тому числі й при складанні оперативно-службових та процесуальних документів.

У Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ квест-технології також успішно використовуються для перевірки теоретичних знань, демонстрації набутих практичних вмінь та навичок під час складання підсумкових контролів у формі екзаменів, державних атестацій із навчальних дисциплін, а також захисту практики. При цьому до складу екзаменаційних комісій залучаються керівники та досвідчені практичні працівники органів і підрозділів Національної поліції. Зокрема, за допомогою завдань квестів перед курсантами моделювалися умовні місця подій із різними картинами вчинення кримінальних правопорушень, а також поширених службових ситуацій в роботі поліцейських підрозділів превентивної діяльності, виконуючи які вони мали продемонструвати набуті вміння та навички працювати у складі слідчо-оперативних груп, проведення процесуальних та розшукових дій, складання службової документації.

Досвід впровадження квест-технологій навчання як передового педагогічного сегменту в процес підготовки майбутніх фахівців в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ свідчить про їх ефективність для підготовки висококваліфікованого професійно мобільного фахівця у сучасних умовах євроінтеграційних процесів в Україні. Крім того, в умовах дистанційного навчання на особливу увагу заслуговують web-квести професійного спрямування. З огляду на вищевикладене пропонуємо більш активно використовувати досвід впровадження квест-технологій у навчальний процес Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ іншими навчальними закладами системи МВС.