Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ вдруге відвідав Спартак Суббота – психотерапевт з когнітивно-поведінкової терапії, кандидат психологічних наук та співавтор проєкту «Подкаст терапія». Особливості професійної діяльності правоохоронця з точки зору психології він обговорив разом зі студентами та курсантами вишу.
Зустріч пройшла у жвавому форматі питання-відповіді, а долучитися до бесіди змогли усі бажаючі. Підтримати діалог завітав і напарник Субботи за проєктом «Подкаст терапія», український актор Євген Янович.
Говорили про усе й потроху: міжособистісні стосунки у колективі, самовдосконалення та мотивацію, і навіть трохи про особисте. Та найбільше цікавили здобувачів вищої освіти ті дилеми, які так чи інакше готує для них майбутня професія.
Першокурсників, приміром, гостро турбувало питання профдеформації: як під впливом постійного контакту з жорсткими сценами та тяжкими злочинами не стати холоднокровним. Психотерапевт пояснив: профдеформація є неминучою і до неї треба бути готовим. Але це зовсім не означає, що зміни будуть деструктивними: «Це адаптація нервової системи до тих подразників, з якими ви стикаєтеся. Задача вашої нервової системи не полягає у тому, щоб зробити вас слабкими, зовсім навпаки. Ви не повинні страждати під впливом таких ситуацій. Профдеформації не варто боятися хоча б тому, що вона дуже поступова і практично непомітна. Вона не стане для вас проблемою».
А от старші курси вже замислюються над колективною ієрархією робочого середовища, яке часом може супроводжуватися токсичним спілкуванням з підлеглими. Тож запитали поради – чи варто миритися з таким станом справ? Спартак Суббота поділився власним досвідом.
«Важливо розуміти, що така поведінка не спрямована конкретно на вашу особистість. Людина може мати певні психологічні травми – це її не виправдовує, але вам допоможе адаптуватися. Щодо мене – так, я готовий прийняти нелюбов до своєї персони».
Деякі відповіді гостя виявилися для публіки досить неочікуваними. Так, Спартак Суббота здивував заявою про те, що стресосійкість – це сталий параметр, вплинути чи підвищити який практично неможливо: «Стресостійкість вам або притаманна, або ні. За неї цілком відповідає тип нервової системи, а він є вродженим, не динамічним. Люди, що народилися із тривожно-сенситивною нервовою системою, завжди будуть чутливими до подразників. Тож тут доцільніше говорити про резильєнтність – здатність людини чинити опір стресу, ресурс, що попереджає психічне вигорання та тривожні стани. Ці ресурси є поведінковими, емоційними, соціокультурними. Резильєнтність можна тренувати».
Запитали майбутні правоохоронці і про діалог з правопорушниками: як побудувати його правильно та ефективно. Психотерапевт відзначив, що все залежить від злочину – адже немає сенсу вести комунікацію з людиною, яка має серйозні порушення психіки. Та загалом треба дотримуватися протоколу і спробувати пояснити, наскільки сильно зміниться життя людини після скоєного: «Зазвичай їх це дуже лякає – і добре. Люди мають боятися скоювати злочини».
І гості, і здобувачі вищої освіти залишилися задоволені зустріччю: бесіда виявилася цікавою та інформативною. Представники студентсько-курсантської ради подякували гостям за візит та цінний досвід.
— 616