Взято перший бар’єр, підкорено першу висоту, зроблено крок у доросле життя. Я з гордістю тримаю в руках диплом випускниці юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ!
Чотири роки минуло, а я дуже добре пам’ятаю дні вступних іспитів, коли стояла на порозі університету і з хвилюванням шукала своє прізвище у списку тих, хто вступив.
І ось моя мрія здійснилася – моє прізвище у списках. Радощам не було меж. Заходжу до університету, відчуваю престижність закладу, і розумію – хочеться відповідати високому рівню обраного мною вишу.
Ці 4 роки були найкращими і дали не просто знання, а передусім розуміння відповідальності й важливості обраної професії. Студентське життя було цікавим та насиченим. Кожен новий день відкривав нові можливості для самореалізації.
Важливо, що теорія в університеті завжди межувала з практикою. Починаючи з першого курсу ми проходили практику в різних місцях: правоохоронних органах, судах, юстиції, адвокатських конторах.
Свою професійну діяльність я розпочала з практики в Дніпровському відділі полиції ГУНП в Дніпропетровській області. Там отримала колосальний досвід, за що вдячна старшим колегам-наставникам.
Вже на першому курсі мала можливість приміряти суддівську мантію. Заняття у навчальній залі судових засідань ще більше наближали нас до реалій майбутньої професії.
Робота у студентсько-курсантській раді виховала організаційні якості. Впродовж року я була головою соціального відділу. Благочинні акції, поїздки до реабілітаційних центрів, дитячих будинків, шкіл-інтернатів – перший і дуже важливий досвід для мене. Спасибі університету і за це! Робота у сфері благодійності допомогла багато чого переосмислити і зрозуміти. Тепер про справжні цінності я знаю не з чуток.
Особливу подяку хочу висловити викладачам юридичного факультету – за знання та досвід в області юриспруденції, за наукову роботу, за мою маленьку бібліотеку в сфері кримінального, адміністративного та цивільного права. Сьогодні зі стовідсотковою впевненістю можу сказати – нас вчили справжні професіонали!
Все не пройшло дарма. Час моїх студентських років не промарнований, кожен день, кожна мить пішли на користь. Цього бажаю усім, хто прийде навчатися після нас!
— 1 537