Дедалі частіше у професійних колах юристів зустрічаються позиції, що ставлять під сумнів доцільність здійснення підготовки слідчих для органів та підрозділів Національної поліції України за спеціальністю 081 «Право». Серед найбільш дискусійних документів, яким започатковано подібні висловлювання, став проєкт Концепції розвитку юридичної освіти в Україні, оприлюднений на сайті МОН України. Змістовний аналіз вказаного документу показує, що він не містить належних методологічних та емпіричних підстав з огляду на сформульовані у ньому причини та цілі реформування вищої юридичної освіти та фрагментарні соціологічні дані. Відповідно на нього не можна спиратись і при обґрунтуванні позицій щодо того, що слідчому чи оперуповноваженому не потрібна вища юридична освіта.
Сформовані на таких підставах причини, що зумовили появу проблеми якості юридичної освіти, більшою мірою можуть стосуватись окремих державних та приватних ЗВО, підпорядкованих МОН України, проте не закладів вищої освіти зі специфічними умовами навчання, що входять до сфери управління МВС України, зокрема тих, що здійснюють підготовку слідчих та оперативників для підрозділів Нацполіції України, а саме:
– щодо «неготовності багатьох науково-педагогічних колективів правничих шкіл до впровадження сучасних технологій навчання та вимог до оцінювання результатів навчання здобувачів освіти» зазначимо, що реалії сьогодення, пов’язані із запровадженням дистанційної форми навчання, свідчать про високий та системний рівень використання науково-педагогічними працівниками ЗВО системи МВС інформаційно-комунікаційних технологій у забезпеченні навчального процесу, його безперебійності та використання усіх можливостей (презентаційний матеріал, вивчення практики міжнародного судочинства, комплекси навчально-методичного забезпечення тощо);
– «відсутністю або недостатністю практичної складової у більшості освітніх програм підготовки правників та труднощами системного залучення правників-практиків до викладання права». У цьому контексті ЗВО зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, поза конкуренцією, адже практична складова є необхідною умовою підготовки якісного фахівця-юриста, здатного на високому рівні виконувати свої професійні обов’язки. Зокрема, ОПП за спеціальністю 081 «Право» містять обов’язковий практичний складник, всі вони проходять погодження, належне рецензування фахівцями-практиками від підрозділів Національної поліції за кожним напрямом підготовки та затверджуються на рівні Департаменту персоналу МВС України та профільних підрозділів. Також зазначимо, що за погодженими із керівництвом міжрегіональних та територіальних підрозділів графіками, до практичних занять залучаються найбільш досвідчені слідчі, оперуповноважені, заступники та начальники відповідних відділів залежно від тематики занять, що дозволяє опрацювати тему у контексті актуальних проблем, що мають місце у практичній діяльності. Обов’язковою складовою таких занять є їх проведення з елементами поліцейського квесту, під час яких здійснюється розподіл ролей, проведення заходів залежно від тактичної ситуації;
– «загальним толеруванням академічною спільнотою порушень академічної доброчесності». У всіх ЗВО зі специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС України, працюють системи «антиплагіат», рекомендовані МОН України (Unicheck, AntiPlagiarism), що надає змогу здійснювати перевірку кваліфікаційних робіт, індивідуальних робіт тощо. Тому вважаємо, що такі декларативні зауваження мають бути підтверджені лише фактичними даними.
На сьогодні підготовка фахівців-юристів забезпечується усіма ЗВО, що здійснюють освітню діяльність у сфері юридичної освіти, за Стандартами вищої освіти спеціальності 081 «Право» галузі знань 08 «Право». Водночас вибіркова складова освітніх програм ЗВО зі специфічними умовами навчання для потреб Національної поліції України, становить не менше 25%, що, згідно Стандарту, складає не менше 10 кредитів ЄКТС. Тобто, при формуванні варіативної частини навчальних планів підготовки ці ЗВО мають та можуть впроваджувати навчальні дисципліни з урахуванням державного замовлення на підготовку фахівців для відповідних підрозділів НП України, норм чинного законодавства та пропозицій стейкхолдерів.
Наведене свідчить, що реалізація положень проєкту Концепції, зокрема її Стратегічних цілей, вже сьогодні забезпечується ЗВО зі специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських через: 1) державний (відомчий) контроль якості результатів навчання в ЗВО через ефективність системи зовнішнього забезпечення якості вищої юридичної освіти; 2) систему конкурсного вступу, що забезпечує відбір вмотивованих та підготовлених осіб; 3) освітні програми, що забезпечують високу якість підготовки юриста-правника; 4) систему післядипломної освіти; 5) надання вищої юридичної освіти високопрофесійними викладачами, що мають практичний досвід роботи за фахом; 6) підготовку юристів із високими етичними та моральними цінностями; 7) формування на базі ЗВО центрів наукового, освітнього та інноваційного розвитку.
Згідно проєкту Концепції, здобувачі юридичної освіти повинні бути готові до «…захисту прав людини та основоположних свобод, утвердження верховенства права, будучи відданими принципам людської та професійної гідності, справедливості, рівності, неупередженості, співпереживання та дотримання високих етичних стандартів». Окреслене цілковито відповідає завданням, покладеним на поліцію Конституцією та Законом України «Про Національну поліцію», яка має надавати послуги у сферах забезпечення публічної безпеки та порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, керуючись принципом верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Окреслимо загальні вимоги, яким має відповідати слідчий, та визначитись, якого слідчого бажає бачити суспільство і держава: «сильного» чи «слабкого».
Концепція «сильного» слідчого передбачає його професіоналізм, компетентність, високий рівень правової культури, правосвідомості, відповідальності та життєвий досвід. Він має бути наділений сам (як індивідуум) достатнім рівнем незалежності та широкими процесуальними повноваженнями. Ризики його некомпетентності та можливих зловживань будуть зведені до мінімуму. «Слабкий» слідчий – це фактично звичайний виконавець, технічний помічник керівника слідчого підрозділу, прокурора, не здатний приймати самостійних рішень та нести за них відповідальність.
Як слушно зазначається у фахових джерелах, прокурор та адвокат мають подібні, а подекуди й суміжні, повноваження зі слідчими, які працюють в органах Національної поліції, СБ України, ДБР. Тому, з урахуванням основного принципу кримінального процесу — змагальності сторін, «позбавлення» слідчих вищої юридичної освіти поставить їх у нерівне становище з іншими учасниками процесу – адже для адвоката, прокурора, судді вища юридична освіта є обов’язковою. Ми переконані, що зміст освіти та програм підготовки прокурора, адвоката, слідчого, військового юриста, оперуповноваженого та інших представників юридичних професій має бути однаковим, та здійснюватися в рамках спеціальності «Право».
Підсумовуючи зазначимо, що реформа юридичної освіти – це тривалий та складний процес, який слід починати не з організаційних чи законодавчих змін, а з виховання юристів-державників нового покоління, які матимуть поряд із глибокими знаннями, вміннями та навичками, високий рівень моральності, правосвідомості, праворозуміння й відповідальності, вкрай необхідні для вирішення складних завдань кримінального судочинства.
Дмитро Санакоєв, завідувач кафедри фінансових та стратегічних розслідувань ДДУВС
Денис Юр’єв, викладач кафедри фінансових та стратегічних розслідувань ДДУВС (21 рік практичного досвіду роботи у слідчих підрозділах)
— 2 324