ВИЩА ЮРИДИЧНА ОСВІТА ЯК НЕОБХІДНА УМОВА ДЛЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ СЛІДЧОГО

З тих давніх часів професія поповнювалась різноманітними можливостями, технологіями, досвідом і поступово набувала свого окремого особистого статусу.

Робота сучасного слідчого – діяльність, спрямована на розслідування кримінальних правопорушень. Особливість цієї діяльності починається ще з огляду місця події, виявлення й збирання всіх необхідних доказів. Далі, після отримання необхідних лабораторних й інших результатів та висновків, визначення суттєвих деталей, розпочинається процес розслідування і встановлення правопорушника. Точне визначення особи останнього також залежить від рівня кваліфікації, професійних якостей та досвіду слідчого.

Тільки до більш локальних та вузько спрямованих завдань діяльності слідчого потрібно віднести наступні:

– здійснення досудового слідства дорученого йому кримінального провадження;

– пошук, отримання інформації, що представляє інтерес для справи, її обробка, аналіз, зібрання та синтез наявних відомостей, вирішення тактичних задач, що виникають у ході розслідування;

– розслідування правопорушень різноманітної специфіки, куди відносяться не тільки кримінальні, але й економічні, й політичні правопорушення;

– керівництво оперативною групою, у тому числі слідчих, координування її дій;

– організація взаєморозуміння з представниками служби кримінальної поліції з метою затримання підозрюваних осіб;

– встановлення істини;

– передача всіх отриманих у ході розслідування відомостей до суду для винесення обвинувачуваній особі справедливого вироку.

Слідчий у кримінально-процесуальному праві – посадова особа, уповноважена здійснювати досудове слідство у кримінальному провадженні, а також інші дії, передбачені кримінально-процесуальним законодавством, відповідно до Кримінального процесуального кодексу (далі – КПК) України в кримінальному провадженні виступає з боку обвинувачення.

Відповідно до статті 94 КПК України, слідчий оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись чинним законом. Він збирає докази, перевіряє їх і оцінює з позицій законності отримання, їхньої достовірності, відповідності, а потім – і допустимості.

Для слідчого важливо володіти здібностями розуміти соціальну значущість своєї професії, цілі і мету державної служби, виконувати громадський і службовий обов’язок, професійні завдання у відповідності з нормами моралі, професійної етики й службового етикету, виявляти непримиримість до корупційної поведінки, високий рівень правосвідомості та правової культури.

Спеціальні або професійні компетенції покликані проявити готовність слідчого до відповідної професійної діяльності. Серед таких компетенцій можна виділити наступні:

– здатність до аналізу правовідношень, що можуть бути об’єктами професійної діяльності;

– здатність юридично правильно кваліфікувати факти, події та обставини;

– виявляти, припиняти, розкривати та розслідувати кримінальні й інші правопорушення;

– застосовувати у професійній діяльності теоретичні основи розкриття й розслідування кримінальних правопорушень;

– використовувати з метою встановлення об’єктивної істини в конкретних кримінальних провадженнях техніко-криміналістичних методів і засобів, тактичних прийомів проведення слідчих дій, форми організації й методику розслідування окремих видів та груп кримінальних правопорушень та багато інше.

Стаття 74 Закону за № 580-VIII «Про національну поліцію України», прийнятого 2 липня 2015 року Верховною Радою України, передбачає підготовку фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах зі специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських.

Відповідно до діючого Класифікатора професій ДК 003:2010, категорія «Професіонали в галузі правоохоронної діяльності» (код 2423) вимагає від працівника (з урахуванням кола та складності певних професійних завдань та обовʼязків) кваліфікації за дипломом про повну вищу освіту, що відповідає рівню [спеціаліста], магістра.

Слідчим необхідно мати достатньо ґрунтовні знання в галузі права, оскільки вони повинні бути кваліфіковані в широкому спектрі правових питань. Передусім слідчий повинен бездоганно знати норми кримінально-процесуального кодексу, а також приділяти увагу розвитку логіки та психології.

Діяльність у поліції передбачає орієнтування в різних напрямках юриспруденції. Окремо спеціалісти повинні досконало знати процесуальне право, матеріальне, кримінальне, цивільне, адміністративне та суміжні галузі. Інакше про невідворотність покарання як основу протидії протиправній діяльності немає сенсу згадувати.

Рівень професійної компетенції слідчого має бути аналогічним рівню професійної компетенції адвоката, інакше в суді скласти обвинувачення навряд чи вдасться. Це пов’язано з тим, що саме слідчий формує обвинувачення в суді, а прокурор його підтримує чи не підтримує, погоджується з ним чи ні.

В якості спеціальних знань у даній професії можна розглядати аналітичні й управлінські функції. Слідчому важливо вміти координувати і направляти дії оперуповноважених й інших працівників. Саме слідчий проводить допити та вносить отримані дані до протоколів.

Достатньо багато уваги необхідно приділяти аналізу тих даних, які були зібрані у розрізі кожного конкретного правопорушення (злочину). Крім зазначеного – зібрані фактичні дані, отримана інформація, висновки експертів, показання свідків тощо. Отриману інформацію необхідно внести до відповідних протоколів і процесуальних документів за встановленою формою, а далі виділити саме ті дані, які будуть ключем для викриття злочинців.

Кожен слідчий за умов придбання необхідних властивостей, досвіду та підвищення своєї кваліфікації може набувати у процесі служби дедалі більш високого статусу. Загалом кар’єрні сходинки слідчого можуть виглядати так: помічник слідчого; слідчий; старший слідчий; старший слідчий в особливо важливих справах; заступник начальника та начальник слідчого підрозділу. Крім зазначених посад, у слідчих підрозділах існують посади: слідчий-криміналіст, слідчий – працівник організаційно-методичного підрозділу (слідчий-методист), інспектор-криміналіст (технік-криміналіст).

Успішним фахівцем у даній галузі може стати тільки ерудована людина, якій притаманні такі якості: аналітичний склад розуму й гнучкість мислення, вміння чітко й лаконічно викладати свої думки, привертати до себе осіб для отримання від них повної правдивої та достовірної інформації, відстоювати свою точку зору й аргументувати її. Саме така людина може досягти відповідних успіхів у цій професії. У наш час отримати бажане у вказаному напрямку можливо лише при наявності вищої юридичної освіти, а також прагнення особистісної та професійної вдосконаленості.