Щороку у ці травневі дні ми повертаємося думками в один із найстрашніших періодів нашої історії. Згадуємо невинних жертв бездушного режиму, величний подвиг визволителів, усіх полеглих в ім’я свободи та справедливості.
Трагедія Другої світової війни викарбувана у пам’яті українського народу глибокою раною. Сьогодні – вона знову кровоточить.
Ми знову змушені боротися за незалежність. Знову – об’єднуємося на полі болю та в тилу. Знову захищаємо свою землю від імперіалістичних амбіцій загарбника, що не цурається підлих вбивств та кривавих злочинів.
Сьогодні, як ніколи, нам важливо стати гідними спадкоємцями воїнів-визволителів. Засвоїти урок честі та гідності, патріотизму та самопожертви, який так відважно та хоробро демонстрували наші предки. Пам’ятати, що як і понад 80 років тому – ми на своїй землі, тож неодмінно здобудемо перемогу заради європейського, демократичного майбутнього незалежної держави. Заради сивочолих ветеранів, які свого часу зробили це для нас. Віримо та знаємо – за нами правда.
Миру! Злагоди! Перемоги!
Світла пам’ять полеглим.
З повагою, ректор Андрій Фоменко
— 217