«Групи підтримки – це територія безпечного і теплого простору». Викладачка ДДУВС про досвід надання психологічної онлайн-допомоги

Новини університету

Старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін та психології поліцейської діяльності ДДУВС Катерина Мітченко є активним членом соціального проєкту «Разом». Його мета – об’єднати тисячі українців у наданні і отриманні кваліфікованої групової психологічної підтримки, зокрема в умовах війни. Про особливості психологічної допомоги у форматі онлайн, напрямки та успіхи у діяльності проєкту – докладно у нашому інтерв’ю.

До проєкту «Разом» Катерина Мітченко приєдналася ще у 2020 році. Тоді команда налічувала 30 психологів, а основним напрямком діяльності були індивідуальні безкоштовні онлайн-консультації. Сьогодні кількість спеціалістів зросла до 50: це психологи із різних куточків України та світу, зокрема Італії, Польщі та Литви. Із 28 лютого вони надали професійну підтримку 3000 українців – це близько 300 груп.

 

Катерино Вікторівно, як змінилася діяльність проєкту та Ваша власна із початком повномасштабного вторгнення?

У нас було лише два дні на вирішення організаційних аспектів. Вже на четвертий день війни спеціалісти проєкту розпочали щоденно проводити групи підтримки, вранці та ввечері. Це – такий собі «оазис» та «острівець стабільності», де людина може бути почутою, проговорити свої проблеми та переживання, поділитися досвідом і зрозуміти, що вона тут не сама. Ці зустрічі направляють та модерують психологи-професіонали, які вміють підтримати бесіду, задати потрібні питання, запропонувати корисні вправи.

Окрім проєкту, я щодня отримувала до 20 особистих звернень – дзвінків і повідомлень від поліцейських та курсантів, зокрема другокурсників, які тоді проходили практику. Консультувала їх в індивідуальному порядку.

 

Яка аудиторія ваших груп підтримки?

Практично 90% аудиторії – це жінки різного віку, від 17 до 60 років. Чоловіки теж є, та значно рідше. Географія звернень надзвичайно широка: це люди з різних міст України та світу, вимушені переселенці. Долучалися навіть українці, які перебували в окупації, деякі виходили на зв’язок із підвалів та бомбосховищ. Звідси і проблематика запитів. До нас зверталися щодо переїзду та адаптації, стосунків з рідними та розлучень, почуття провини чи емоційного напруження, навіть депресивних епізодів.

 

Як Ви обираєте теми для обговорення на зустрічах? У якому форматі вони відбуваються?

Кожна група проходить 3 основні етапи. Перший має назву «шерингове коло»: тут учасники розповідають, з якими проблемами прийшли, що хотілося б обговорити та на які результати очікують. На другому етапі відбувається робота за темами, на третьому – підбиття підсумків. Зазвичай вже під час «шерингового кола» можна виділити спільні питання, які хвилюють всіх – саме з них і починаємо обговорення. Тут украй важливою є робота психолога, який направляє і «підхоплює» запит аудиторії. Втім, якщо такого запиту немає, психолог самостійно обирає теми, які варто було б проговорити.

Усі зустрічі проходять онлайн на платформі ZOOM. Учасники самі обирають, долучатися до бесіди чи побути у ролі слухача, вмикати чи не вмикати камеру. Кожен має право зупинити тему, яка є неприємною та болючою. Це територія прийняття та комфорту.

 

Як загалом оцінюєте досвід роботи таких онлайн-груп? Скільки часу зазвичай потрібно людині, аби відчути позитивну динаміку?

Такий метод психологічної допомоги дає можливість ефективно подолати наслідки стресової події, активізувати власні ресурси та усвідомити можливості для збереження психічного здоров’я. Динаміка є досить сильною, хоч і вкрай індивідуальною. Наприклад, у травні до нас приєдналася жінка-педагог із окупованої частини Запорізької області: відчувала страх та агресію, відчуженість, злість на оточуючих. Спочатку вона навіть не вмикала камеру, не брала участь у обговореннях. Проте впродовж 4-х місяців почала поступово залучатися у процес, ділитися емоціями та досвідом, приміряти досвід інших на себе. Вже знаходячись у безпечному середовищі, учасниця зізналась: група підтримки – це єдине, що допомогло їй вижити та мати сили розвиватись і виховувати дітей.

Втім, групи підтримки корисні не лише для учасників, але й для колег. На початкових етапах до нас долучалися молоді психологи, які через 3-4 місяці відвідувань зайняли роль ведучих. Для колег в рамках проєкту я періодично проводжу окремі ефіри – зокрема, із психіатрами, психосоматологами, психодіагностами тощо, які можуть поділитися корисним досвідом.

Щоп’ятниці о 10:00 та 19:00 група психологічної підтримки «Разом» відкриває віртуальні двері для всіх, хто потребує поради чи спілкування, прагне задати питання або послухати інших.

Щоб приєднатися, переходьте за посиланням: us02web.zoom.us.

Ідентифікатор: 836 6633 7069. Код доступу: 1111.

 

 


542