Участь у заході взяли науково-педагогічні працівники Дніпровського державного університету внутрішніх справ.

Зустріч відкрив голова Мобільного підрозділу КМЄС Йохан Сітріус, який наголосив на важливості обговорюваної теми та побажав присутнім плідної роботи.
Головний спікер семінару Карл Плеснер — радник Консультативної місії Європейського Союзу в Україні з питань соціальної згуртованості та медіації, міжнародний спеціаліст із відновлення соціальних зв’язків після деструктивних подій підкреслив важливість налагодження діалогу, ненасильницького спілкування, елементів медіації у роботі поліції, особливо в кризових ситуаціях.
Спікер приділив значну увагу питанням кризових комунікацій, що базуються насамперед на дотриманні прав людини. Завдання закладів вищої освіти, що готують майбутніх офіцерів поліції – формування навичок підтримання репутаційної стійкості правоохоронних органів і посилення суспільної довіри до них.
Карл Плеснер поспілкувався з викладачами університету та розповів про власний досвід роботи як переговорника (медіатора), зокрема про участь у діалозі з учасниками Майдану в Києві під час Революції Гідності взимку 2013–2014 років.
У ході семінару обговорено моделі поведінки за схемою «людина-жертва-кривдник» та особливості їх формування, а також підходи до застосування відновлювальних практик з метою стабілізації психологічного стану учасників конфлікту й відновлення соціальної взаємодії. Особливу увагу приділено методологічним компонентам, зокрема свободі, довірі, безпеці, взаємній підтримці та емпатії, а також їх значенню в умовах кризових ситуацій.

Викладачі ДДУВС активно долучилися до обговорення, ділилися власним досвідом і баченням щодо впровадження інструментів кризової комунікації та медіації в підготовку майбутніх правоохоронців, які в умовах воєнного часу все частіше стикаються з ситуаціями, що потребують не лише юридичних знань, а й навичок ефективного діалогу та психологічної стійкості.
Подібні заходи дають змогу науково-педагогічним працівникам університету розширити фаховий арсенал засобів, збагатити освітній процес міжнародним досвідом у сфері кризових комунікацій і медіації та підвищити рівень підготовки фахівців, здатних ефективно діяти в умовах інформаційної та соціальної напруги.
— 17
